- .
Найдено совпадений - 3574 за 1.00 сек.
 3556. Дипломний проект (коледж) - Технічне обслуговування і ремонт 40 дорожніх машин та 12 спеціальних автомобілів в умовах майстерні дорожньо- експлуатаційного підприємства | Компас
Вступ
1 ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ
1.1 Функції та характеристика експлуатаційної бази ДЕП
1.2 Пересувні ремонтні аварійні майстерні
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
2.1 Розрахунок виробничої програми на ТО та ПР дорожніх машин
2.2 Розрахунок програми по обслуговуванню та ремонту дорожніх машин
2.3 Обґрунтування вибору спеціальних та дорожніх машин
2.4 Розрахунок програми по обслуговуванню та ремонту спецмашин
2.5 Визначення загальної трудомісткості технічних обслуговувань та ремонтів спецмашин
2.6 Визначення загальної трудомісткості технічних обслуговувань та ремонтів дорожніх
машин
2.7 Організація ТО та ремонту
2.8 Визначення середньорічного числа спеціалізованих ланок для ТО і ПР дорожніх
машин в польових умовах та в пересувних майстернях
2.10 Визначення річного об’єму робіт та кількості робочих
2.10.1 Розподіл робіт в зонах ТО та ПР в стаціонарних умовах
2.10.2 Розрахунок потреби в пересувних засобах зовні зони ТО та ремонту
2.10.3 Розрахунок кількості виробничих робочих
2.11 Розрахунок площі виробничих приміщень
2.11.1 Визначення кількості та номенклатури технологічного обладнання
2.11.2 Визначення загальних обов’язків експлуатаційно-ремонтної служби контролю
якості ТО та ремонту
3. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ
3.1 Призначення, будова і принцип роботи підвіски для захвату коліс
3.2 Розрахунок штиря підвіски на міцність
4. ОГРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
4.1 Мікроклімат виробничих приміщень
4.2 Освітлення виробничих приміщень
4.3 Заходи з забезпечення чистоти повітря
4.4 Вимоги техніки безпеки
4.5 Вимоги протипожежної безпеки
5. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ
5.1 Загальні аспекти обліку ТО і П
5.1.1 Заміна шин та акумуляторних батарей
5.1.2 Документальне оформлення витрат з ТО та ремонту
5.1.3 Облік акумуляторних батарей
5.1.4 Облік автомобільних шин
5.2 Бухгалтерський облік
5.2 Визначення витрат на ТО та ПР дорожніх машин в розрахунку на одну машино-
годину роботи
5.2.1 Розрахунок заробітної плати робітників, що зайняті ТО та ПР
5.3 Визначення витрат на матеріали та запчастини
5.4 Визначення накладних витрат
Висновок
Література
номенклатурою оснащення, яка обумовлена особливостями поставлених завдань.
Випускаються вони на платформі вантажних автомобілів МАЗ та шасі інших брендів.
Конфігурація у більшості мобільних комплексів практично однакова. Основа – це шасі
вантажного авто, на якому встановлюються фургон.
Від модифікації ремонтної автомайстерні залежить кількість посадочних місць і
наявність допоміжних матеріалів. Купити аварійну майстерню можна для перевезення від 2
і більше чоловік з додатковим або без нього обладнанням.
майстерні доцільно використовувати універсальні вантажозахватні механізми для
кантування і підйому габаритних вузлів і деталей.
У даному дипломному проекті розроблена підвіска для захвату коліс автомобілів, яка
може регулюватися на різні типорозміри коліс автомобілів.
Підвіска складається з 3-х лап 1, які шарнірно обертаються навколо штирів 9,
забезпечуючи надійність захвату вантажу під дією власної ваги.
Лапи 1 кріпляться ланцюгами 6 і 8 до корпусу повзуна 3. підвіски проста і зручна в
експлуатації і обслуговуванні, має порівняно невелику вагу і габарити, легко
транспортується до місця проведення робіт по заміні й установці коліс.
В результаті аналізів розрахунків, приведених в дипломному проекті, надається
можливість дати лише загальну оцінку виконання ТО та ПР. При розробці реальних
підприємств, як правило, прораховуються декілька варіантів технічних проектів з повним
обґрунтуванням їх технічно-економічних показників.
Найважливішим з показників виконання ТО та ПР є їх трудомісткість. Необґрунтоване
збільшення трудомісткості робіт по То та ПР є однією з причин зверх нормативних простоїв
автомобілів та дорожніх машин, невиконання плану та, як наслідок, збільшення витрат
взагалі на обслуговування та ремонт рухомого складу.
У дипломному проекті на тему «Технічне обслуговування і ремонт 40 дорожніх
машин та 12 спеціальних автомобілів в умовах майстерні дорожньо-експлуатаційного
підприємства» розглянуті питання організації ТО та ПР в ремонтній майстерні ДЕП, засоби
усунення недоліків та розроблений технологічний процес зняття та установки регулятора
тиску пневматичної системи.
Розрахована виробнича програма ТО і ремонтів на 2022 рік з урахуванням заданого
пробігу спецавтомобілів і напрацьованих машино-годин дорожніх машин, розроблений
графік планово-попереджувальних ремонтів, виконаний підбір технологічного обладнання
для зони ТО та ПР ремонтної майстерні та розроблено планувальне рішення.
У розділі з охорони праці розглянуті заходи з безпеки праці з точки зору пожежної
безпеки, промислової санітарії, екології та естетики.
Запропонований в конструкторському розділі пристрій для захвату коліс автомобілів
підвищує якість ремонту і забезпечує продуктивність та безпеку ремонтних робіт.
В економічному розділі виконаний розрахунок техніко-економічних показників проекту.
У результаті впровадження запропонованих заходів по організації виробництва в майстерні
будуть працевлаштовані 24 робітники, середній заробіток яких може скласти 9 920,00
гривень в місяць.
З прибутків від основних робіт, виконаних підрозділами ДЕП направляються засоби на
забезпечення роботи стаціонарних та пересувних ремонтних майстерень.
При належній організації робіт, своєчасному проведенні заходів і при виділених
засобах, майстерні можуть повністю та якісно забезпечити працездатність рухомого складу
парку дорожніх та спеціальних машин.
Дата добавления: 25.12.2023
|
|
 3557. АР Одноповерховий приватний житловий будинок на 130 кв.м. у Київській області | ArchiCAD, PDF
Загальні дані
План 1-го поверху на відм. 0.000
Специфікація заповнення віконних та дверних
прорізів. Експлікація підлог
План щебенево-піщаної подушки
План фундаменту
План монолітного з/б перекриття
План крокв'яної системи
План покрівлі
Розрізи 1-1, 2-2, 3-3
Фасади 1-3, 3-1, А-В, В-А
Об'єми робіт/матеріалів
Візуалізація
Армосітки
Додаток. Схема мурування стін 1-го поверху
Дата добавления: 29.12.2023
|
3558. ЕМ Електропостачання зарядних пристроїв електромобілів | Компас
.№000000, що орендується ТОВ "####";
Для забезпечення електропостачання прокладено повітряну лінію від шафи 2ПП існуючої КТП ЗУ до шафи розподілу ШР паркувальних місць;
Живлячу лінію прокладено в металорукаві на тросовій підвісці по існуючих залізобетонних опорах;
Для обліку спожитої електроенергії у приміщенні КТП ЗУ встановлено шафу обліку ШОЕ;
Перетини кабельно-провідникової продукції обрано згідно з розрахунковою потужністю електрообладнання;
У проекті виконано повторне заземлення PEN провідника й улаштування штучного контуру заземлення з приєднанням до нього металевих конструкцій каркасу навісу. Опір повторного заземлення ставить 30 Ом;
Система заземлення електроустановки прийнята TN-C-S, PE провідник розділено на N і PE у шафі ШР;
В якості додаткової мірі безпеки щодо недопущення ураження персоналу електричним струмом використане встановлення у ШР пристроїв захисного відключення ПЗВ з диференційним струмом 30 мА.
- встановлена потужність: 66 кВт;
- розрахункова потужність: 54,13 кВт;
- напруга: 380/220 В;
- розрахунковий струм: 89,4 А
- cos f: 0,92
- категорія електропостачання: III
Загальні дані
План електропостачання та повторного заземлення
Схема прокладання кабелів у приміщенні КТП ЗУ
Схема прокладання кабелів по навісу
Однолінійна розрахункова схема
Влаштування монтажу кабельної підвіски до металевого тросу
Шафа обліку електроенергії ШОЕ
Розподільна шафа ШР
Дата добавления: 24.01.2024
|
 3559. Курсовий проект (коледж) - Планування і організація технічного сервісу МТП господарства з розробкою технології ТО і діагностування гідросистеми трактора МТЗ-80 | Компас
Вступ
1. Планово попереджувальна система ТО і ремонтів МТП
1.1 Система технічного обслуговування МТП
1.2 Склад і використання МТП господарства
1.3. Матеріальна база та організація технічного обслуговування МТП в господарстві
1.4. Висновки та задачі курсового проектування
2. Планування робіт на ПТО.
2.1 Розрахунок кількості ТО і ремонтів.
2.1.1 Розрахунок кількості ТО і ремонтів тракторів.
2.1.2 Розрахунок кількості ТО та ремонтів для комбайнів
2.1.3 Розрахунок кількості поточних ремонтів сільськогосподарських машин
2.2 Складання план – графіка ТО тракторів.
2.3 Визначення трудомісткості робіт для пункту ТО
2.4. Режим роботи майстерні, фонд часу робітника, штат майстерні
2.5 Розрахунок кількості робітників на ПТО, вибір методів і форм організ.праці.
2.7 Розрахунок площі дільниці ПТО.
2.7.1. Технологічне планування робочого місця.
3. Охорона праці на ПТО
3.1 Розрахунок вентиляції для поста ТО.
3.2 Розрахунок освітлення.
3.3 Інструкція з охорони праці на робочому місці
4. Технологічний розділ
4.1. Значення технічного діагност. машин і його економічна доцільність
4.2.Несправності вузла, зовнішні ознаки, засоби та способи виявлення.
4.3 Сладання маршрутно-технологічної карти по діагностування гідросистеми
5. Визначення вартості технічного обслуговування.
Висновки
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Додатки:
Додаток А.
Додаток Б.
Додаток В.
| | | | .год від останнього кап.ремонту | | | | | | | . МТЗ – 82 | | | | | . МТЗ – 1221 | | | | | . МТЗ – 1221 | | | | | . МТЗ – 892 | | | | | . МТЗ – 80 | | | | | . ЮМЗ – 6 | | | | | . ЮМЗ – 6 | | | | | . ЮМЗ – 6 | | | | | . ЮМЗ – 6 | | | | | . ХТЗ – 180 | | | | | . ХТЗ – 170 | | | | | . Т- 150 | | | | | . Т – 150 | | | |
-53 | | | | | -53А | | | | -52
-5511 |
| | |
| | | | | - 1500 | | | - | | | | | - | | -5 «Нива» | | | |
.г. машин у господарстві:
| | | | | | | | | | | | -4 | | | | -4-35 | | | -5.6 | | | | -6-35 | | | -4.2 | | | | -3-35 | | | -3.6 | | | | | | | -3.6 | | | | -3 | | | -2.1 | | | | -7 | | | -8 | | | | -10 | | | -1600 | | | | | | | -400 | | | | -1 | | | -6 | | | | -1 | | | -6 | | | | | | | -6 | |
Курсовий проект, на тему: Планування та організація технічного сервісу МТП господарства з розробкою технології ТО і діагностування гідросистеми виконана згідно з завданням. Задачею проекту ставилось підвищення рівня якості ТО МТП в ПТО господарства.
В першому розділі розкрито складові планово – попереджувальної системи ТО, приведений склад МТП господарства, ремонтно обслуговуюча база господарства, обґрунтовано тему проекту.
У другому розділі розраховано кількість ТО і ремонтів, складено графік ТО і ремонтів, визначено трудомісткості робіт для пункту ТО. Прийнятий режим роботи майстерні, розраховані фонди часу робітника. Розраховано кількість робітників на ПТО, проведений вибір методів і форм організації праці, розраховані площі дільниць ПТО. Проведене технологічне планування робочого місця. Описані організаційні форми ТО тракторів на ПТО.
У третьому розділі розрахована вентиляція та освітлення, розроблена інструкції з охорони праці на робочому місці.
У четвертому розділі описано значення ТО машин і його економічна доцільність, приведені несправності вузла, зовнішні ознаки, способи і засоби визначення, технологія ТО. Складана маршрутна і операційна карти ТО. Побудовано технологічний графік ТО.
У п’ятому розділі визначено вартості технічного обслуговування трактора
Дата добавления: 28.01.2024
|
3560. Дипломний проект - Електрифікація технологічних процесів у центральній ремонтній майстерні сільскогосподарського підприємства | Компас
. Щорічно в ектроустановках сільського господарства виходить з ладу 20% комутаційних апаратів через зношення, та низької надійності їх контакт-деталей. Число відмов в комутаційних апаратах складає 60% за рахунок контакт-деталей. Тому відновлення зношених робочих поверхонь контакт¬-деталей є однією із основних задач продовження терміну служби комутаційних апаратів в цілому.
Одним з найбільш доступних і простих способів нанесення покриттів є електроіскрове легування. Цей процес є оберненим до електродугової ерозії. Електроіскрове легування дозволяє отримувати локальні покриття з різноманітних типів контактних матеріалів, які характеризуються високою міцністю та електроерозійною стійкістю. Для цього може бути використане нескладне і просте в експлуатації обладнання. При цьому питомі енергозатрати нижчі в порівнянні з іншими способами нанесення покрить. Більш ефективне впровадження електроіскрового легування можливе при розробках спеціальних матеріалів для електроіскрового легування, які б мали значно вищий коефіцієнт масопереносу порівняно з існуючими матеріалами.
ЗМІСТ
ВСТУП
1 .АНАЛІЗ СПОСОБІВ ВІДНОВЛЕННЯ КОНТАКТНИХ ВУЗЛІВ
1.1. Контактні вузли електричних апаратів та причини виходу їх з ладу
1.2. Електроіскрове легування контактної поверхні
1.3. Технологічний процес відновлення контакт-деталей
1.4. Матеріали для електроіскрового легування
1.5. Установка для електроіскровоголегування
1.5.1. Принцип роботи установки
1.5.2. Будова та робота установки "Элитрон - 22А"
2.ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ КОНТАКТНИХ ВУЗЛІВ
2.1. Електроерозійна стійкість контактів
2.2 Дослідження властивостей контактних вузлів відновлених ЕІЛ
2.2.1 Дослідження впливу складу анода на електроерозію електродів
2.2.2 Дослідження впливу технологічних параметрів нанесення покриття юказники електроерозійної стійкості
2.2.3 Дослідження стійкості контактів проти зварювання
2.3 Дослідження надійності відновлених апвратів
2.3.1 Методи вимірювання відновлюваної напруги випробувального автомату змінного струму
2.3.2 Випробування на механічну та комутаційну зносостійкість
3.ОБГРУНТУВАННЯ ТА ВИБІР ПРОЕКТУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РЕМОНТНОЇ МАЙСТЕРНІ
3.1 Розрахунок електричного освітлення
3.2 Перевірка основних параметрів двигунів електроприводу техногічного обладнання ремонтної майстерні
3.3 Вибір апаратів керування і захисту
3.4 Розрахунок і вибір внутрішніх силових і освітлювальних проводок. Вибір розподільчих пристроїв та освітлювальних щитків
4. РОЗРОБКА ПИТАНЬ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТА ЕКОНОМІЇ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ
4.1. Розрахунок електричного навантаження центральної ремонтної майстерні та інших споживачів, розрахунок потужності та вибір споживчої трансформаторної підстанці
4.2. Розрахунок зовнішньої електричної мережі напругою 0,38 кВ, вибір проводів і кабелів. Розрахунок потужності та вибір споживчої трансформаторної підстанції
4.3. Перевірка мережі напругою 0,38 кВ за допустимими втратами напруги, умовами пуску електродвигунів та на спрацювання захисних апаратів при однофазних коротких замиканнях
4.4 Шляхи економії енергоресурсів
5. ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1. Аналіз стану безпеки праці в центральної ремонтної майстерні
5.2. Розробка комплексу заходів щодо усунення небезпечних та шкідливих виробничих факторів
5.2.1. Вибір індивідуальних засобів захисту
5.3. Розрахунок заземлюючого пристрою споживчої трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ
5.4. Блискавкозахист ремонтної майстерні
5.5. Пожежна безпека
6. Економічна ефективність використання комутаційних апаратів з відновленими контакт - деталями електроіскровим легуванням
Висновок
Література
-год/рік. Тому, з урахуванням перспективи звитку господарства вибираємо типовий проект ТП 816-1-19 "Пункт технічного обслуговування і ремонту енергообладнання на 2100 умовних ремонтів на рік" з річними затратами праці 9030 люд-год.
Цей пункт призначений для проведення технічного обслуговування, поточного ремонту електричного, теплового, теплосилового, холодильного обладнання, усунення раптово виникаючих пошкоджень і несправностей, сушіння, просочування і фарбування, підготовчо-монтажних, налагоджувальних і зварювальних робіт.
Поточному ремонту підлягають малогабаритні електроустановки, а також окремі деталі і збірні одиниці різноманітних видів енергообладнання.
. Тому у магістерській роботі здійснюємо перевірку електродвигунів за потужністю, частотою обертання, електричною модифікацією, конструктивним виконанням, способом монтажу, часом розгону, нагріванням під час пуску на відповідність умовам навколишнього середовища. Для перевірки параметрів електродвигуна візьмемо вентиляційне обладнання, а саме електродвигун приводу витяжного вентилятора Ц4-70 N2,5, який розміщений на дільниці фарбування. Технічні дані вентилятора :
-подача L = 1760мЗ/год = 0,488мЗ/с;
-напір р = 48кг/м2 = 470,4Па;
-частота обертання 2780 об/хв.
Оскільки частота обертання вентилятора N = 2780 об/хв, то необхідно вибрати електродвигун з синхронною частотою обертання nс = 3000 об/хв.
Навантаження на електродвигун стале, режим роботи електродвигуна тривалий - S1. Конструктивне виконання електродвигуна згідно з ГОСТ 2479-79 приймаємо ІМ. 1081 - двигун на лапах з двома підшипниками, з одним циліндричним кінцем валу, положення в просторі будь-яке. Ступінь захисту електродвигуна від впливу навколишнього середовища ІР54.
-89:
1. Сховище 0,2 0,98
2. їдальня 40 0,8
3. Кузня 14 0,7
4. Сховище паливно-мастильних матеріалів 3 0,7
5. Гуртожиток 17 0,7
6. Гараж 22 0,8
7. Сховище 5 0,82
8. Диспетчерська 5 0,82
9. Насосна 4,5 0,8
10. Ремонтна майстерня 87 0,82
Проведені теоретичні та експериментальні дослідження відновлення контактних вузлів метолом електроіскрового легування дозволяють зробити такі основні висновки:
1. Методом електроіскрового легування можна здійснювати відновлення контактних поверхонь електричних апаратів шляхом нанесення на них срібних покрить. При цьому отримується досить якісне покриття з
високим коефіцієнтом переносу матеріалу.
2. Метод електроіскрового легування забезпечує високу якість нанесеного покриття лише при певних режимах роботи установки для ЕІЛ та (II та III режими роботи установки).
3. Розроблено технологію відновлення контактних вузлів електричних апаратів методом електроіскрового легування.
4. Виконано аналіз щодо застосування деяких електродних матеріалів при оновленні контактних поверхонь електричних апаратів.
Дата добавления: 11.02.2024
|
3561. КБ Міст на км 96+080 на дорозі про 031592 | AutoCad
01. Загальні дані
02. План 1:500
03. Схема розташування елементів споруди
04. Схема розташування елементів берегової опори
05. Монолітна підпірна стінка ПС-1
06. Монолітна шафова стінка МШС-1
07. Сполучення мосту з насипом. Монолітна з/б плита сполучення МПС-1
08. Монолітний лежень МЛ-1
09. Монолітна з/б плита прогонової будови МП-1. Монолітний тротуар МТ-1. Опалубне креслення
10. Монолітна з/б плита прогонової будови МП-1. Монолітний тротуар МТ-1. Арматурне креслення
11. Закладна деталь ЗДП-1
12. Закладна деталь ЗДО-1
13. Деталі проїзної частини та водовідведення
14. Антикорозійний захист з/б конструкцій мосту
15. Бар'єрне огородження. Складальне креслення
16. Стійка бар'єрного огородження СМ-1
17. Поручень бар'єрного огородження П-1
18. Перильне огородження. Складальне креслення
19. Кріплення укосів насипу
20. Дорожній одяг
Дата добавления: 06.03.2024
|
3562. Дипломний проект - Проект механізації кормоцеху для ферми ВРХ ФГ «Лелик» Жовківського району Львівської області з удосконаленням змішувача кормів | Компас
ВСТУП
1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТУ ПРОЕКТУВАННЯ
1.1. Загальні відомості про господарство. 8
1.2. Земельний фонд і його структура. 9
1.3. Виробництво та структура товарної продукції. 10
1.4. Характеристика галузі тваринництва. 11
1.5. Кормове забезпечення тваринництва. 13
1.6. Механізація основних виробничих процесів на тваринницькій фермі. 15
1.9. Обґрун¬тування теми дипломного проекту 16
2. ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ПРИГОТУВАННЯ КОРМІВ
2.1. Огляд існуючих рішень ПТЛ приготування кормів в кормоцехах 17
2.2. Розрахунок параметрів потокового механізованого виробництва. 22
2.3. Обґрунтування технологічного процесу кормоприготування і вибір обладнання кормоцеху. 24
2.4. Розрахунок ПТЛ приготування кормів. 26
2.5. Розрахунок виробничої площі кормоцеху 31
2.6. Розробка графіка машиновикористання обладнання ПТЛ приготування кормів. 33
3. КОНСТРУКТИВНА РОЗРОБКА ЗМІШУВАЧА КОРМІВ
3.1 Огляд існуючих конструкцій змішувачів кормів 35
3.2. Обґрунтування конструкції розробки змішувача кормів 39
3.3. Розрахунок конструктивно-технологічних параметрів змішувача кормів. 41
4. ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1. Структурно-функціональний аналіз процесу приготування кормів та розроблення моделі травмонебезпечних та аварійних ситуацій. 46
4.2. Правила техніки безпеки під час роботи змішувача кормів. 47
4.3. Розрахунок захисного заземлення. 49
5. ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ
5.1. Вступна частина. 50
5.2. Охорона та раціональне використання ґрунтів. 50
5.3. Охорона та раціональне використання водних ресурсів. 51
5.4. Охорона атмосферного повітря. 51
5.5. Зберігання і використання ПММ. 52
5.6. Охорона тваринного і рослинного світу. 52
5.7. Шляхи покращення екологічного стану господарства при експлуатації об’єкта. 53
6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
6.1. Розрахунок технологічної карти процесу приготування кормів. 54
6.2. Розрахунок показників економічної ефективності процесу приготування кормів. 54
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 60
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК 61
ДОДАТОК А 63
ДОДАТОК Б 64
-економічних показників їх якості роботи свідчить, що існуючі машини не задовольняють сучасні вимоги до машин за цілим рядом ознак: мають високу енергомісткість процесу змішування, не досить високі межі регулювання норми дозування, мають незначну продуктивність.
Нами пропонується новий тип робочого органу змішувача , який дає змогу підвищити однорідність процесу змішування, продуктивність <1].
Це досягається тим, що даний змішувач, включаючи кожух з розміщеним в ньому шнеком, виконаний багатозахідний, з розривами навивки, почергово зміщені один одного, причому ширина розривів рівна кроку гвинтової лінії навивки.
Мета винаходу – поліпшення якості змішування кормів шляхом рівномірного розподілення їх вздовж шнека.
Це досягається тим, що змішувач оснащений відбивачами, які виконані у вигляді послідовно встановленим над шнеком пластин, кожна з яких встановлена під гострим кутом до поздовжньої осі шнека, вершина якого зміщена в сторону, протилежною направлення корма.
Продуктивність - 2,8 т/год
Потужність приводу - 1,15 кВт
Діаметр шнека - 0,3 м
Об"єм бункера - 0,66 м3
Габаритні розміри:
довжина - 2,365 м
висота - 1,5 м
ширина - 0,96 м
Крок шнека - 0,57 м
Перехід до ринкових умов господарювання в сільсь¬когос¬по¬дар-ському виробництві і взагалі в галузі тваринництва, вимагає не тільки збіль-шен¬ня обсягу, а й збільшення конкуренції продукції.
Основними умовами забезпечення розвитку галузі, поряд із зміщенням кормової бази, є комплексна механізація виробничих процесів, квалі¬фі¬ко-ваного обслуговування і використання технічних засобів.
Аналіз виробничої діяльності господарства показав, що потенціал галузі тваринництва є достатнім для розширеного виробництва продукції тваринництва. В господарстві достатня матеріально - технічна база, наявні основні засоби для приготування кормів.
Запроектована технологія дозволить механізувати технологічний процес приготування кормів в господарстві, що в свою чергу призведе до збільшення надоїв молока і приросту маси тварин. На нашу думку необхідно в першу чергу механізувати цей процес на фермі молочній і ВРХ де висока собівартість продукції і використовується значна частина ручної праці.
Дана технологія приготування кормів дозволить підвищити середньорічний надій на одну корову до 2300 кг, що дасть очікуваний річний економічний ефект в сумі 430 тис. грн.
Дата добавления: 17.03.2024
|
3563. Дипломний проект - Підвищення ефективності процесу приготування кормів в кормоцеху для ферми ВРХ ФГ «Цюрко», Буського району Львівської області з удосконаленням дозатора комбікормів | Компас
-технологічних ліній приготування кормів, здійснено підбір технологічного обладнання для ПТЛ кормоцеху ферми ВРХ ФГ «Цюрко» та проведено їх розрахунок.
Здійснено огляд існуючих конструкцій дозаторів сипучих кормів та обґрунтовано тип дозатора. Для підвищення точності і рівномірності видачі комбікормів в кормоцеху розроблена конструкція дозатора дисково-лопатевого типу та проведено розрахунок його конструктивно-технологічних параметрів.
Розроблено заходи з охорони праці та захисту населення, а також охорони довкілля. Проведено техніко-економічне обґрунтування дипломного проекту з розрахунком технологічного процесу приготування кормів для ферми ВРХ ФГ «Цюрко». Річний економічний ефект від впровадження технології приготування кормів становить в сумі 485 тис. грн.
ВСТУП
1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ´ЄКТУ ПРОЕКТУВАННЯ
1.1. Загальні відомості про господарство 9
1.2. Земельний фонд і його структура 10
1.3. Виробництво та структура товарної продукції 11
1.4. Динаміка та структура поголів’я тваринництва 12
1.5. Виробнича діяльність тваринництва 12
1.6. Кормове забезпечення тваринництва та собівартість кормів 13
1.7. Показники урожайності с.г. культур 14
1.8. Рівень механізації виробничих процесів на тваринницькій фермі 15
1.9. Виробничо-економічна оцінка галузі тваринництва 16
1.10. Техніко-економічне обґрунтування вибору теми дипломного проекту 17
2. ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ПРИГОТУВАННЯ КОРМІВ
2.1. Огляд існуючих рішень ПТЛ приготування кормів в кормоцехах 19
2.2. Розрахунок параметрів механізованого потокового виробництва 23
2.3. Обґрунтування технологічного процесу кормоприготування і вибір технологічного обладнання кормоцеху 24
2.4. Розрахунок потоково-технологічних ліній приготування кормів 25
2.5. Розрахунок виробничої площі кормоцеху 30
2.6. Розробка графіка машиновикористання обладнання ПТЛ приготування кормів 31
3. КОНСТРУКТИВНА РОЗРОБКА ДОЗАТОРА КОМБІКОРМІВ
3.1 Огляд існуючих конструкцій дозаторів сипких кормів 34
3.2. Обґрунтування конструкції розробки дозатора комбікормів 38
3.3. Розрахунок конструктивно-технологічних параметрів дозатора комбікормів 40
4. ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1. Структурно-функціональний аналіз процесу дозування комбікормів та розроблення моделі травмонебезпечних та аварійних ситуацій 45
4.2. Правила техніки безпеки під час роботи дозатора комбікормів 46
4.3. Розрахунок захисного заземлення 47
4.4. Захист цивільного населення 48
5. ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ
5.1. Вступна частина 49
5.2. Охорона та раціональне використання ґрунтів 49
5.3. Охорона та раціональне використання водних ресурсів 50
5.4. Охорона атмосферного повітря 50
5.5. Зберігання і використання ПММ 51
5.6. Охорона тваринного і рослинного середовища 51
5.7. Шляхи покращення екологічного стану господарства при експлуатації об’єкту дослідження 52
6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЦЕСУ ПРИГОТУВАННЯ КОРМІВ
6.1. Розрахунок технологічної карти процесу приготування кормів 55
6.2. Розрахунок показників економічної ефективності процесу приготування кормів в кормоцеху 56
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 61
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК 62
ДОДАТОК А 64
ДОДАТОК Б 65
Аналіз виробничої діяльності господарства показав, що потенціал галузі тваринництва є достатнім для розширеного виробництва продукції тваринництва. В господарстві достатня матеріально - технічна база, наявні основні засоби для приготування кормів.
Структура виробництва формувалась для спеціалізації виробництва продукції тваринництва. Розвиток тваринництва дозволить покращити фінансовий стан господарства. Господарству необхідно перейти на нову технологію приготування кормосумішей, а саме запровадити кормоприготувальний цех.
Запроектована технологія дозволить механізувати технологічний процес приготування кормів в господарстві, що в свою чергу призведе до збільшення надоїв молока на 10-20 % молока і зменшення його собівартості . На нашу думку необхідно в першу чергу механізувати технологічний процес приготування кормів на молочній фермі, де висока собівартість продукції і використовується значна частина ручної праці на приготуванні кормів.
Дана технологія приготування кормів дозволить, зменшити собівартість виробництва продукції молока до 408 грн./ц., що дасть очікуваний річний економічний ефект в сумі 485000 грн.
Дата добавления: 17.03.2024
|
3564. Дипломний проект - Розробка схеми керування опалювально-вентиляційною установкою для птахофабрики ВАТ “Львівська” Буського району Львівської області | Компас
. Обґрунтовано опалювально-вентиляційну систему для пташника на 4160 курей, визначено кількість, тип і місце встановлення ТП 10/04 кВ, потужність силового трансформатора та проведено електричний розрахунок ліній 0,4 кВ, та високовольтного вводу. Виконаний розрахунок внутрішнього освітлення і зовнішніх електричних мереж. Вибрана трансформаторна підстанція закритого типу з трансформаторами типу ТМ по 250 кВА кожен.
Також в роботі розглянуті питання охорони праці та безпеки у надзвичайних ситуаціях і охорони довкілля.
У економічній частині проведено оцінку економічної ефективності встановлення заміни електрокалориферів на водяні.
ВСТУП
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЧОЇ БАЗИ
1.1. Загальні відомості про господарство. 8
1.2. Природно - кліматичні умови. 8
1.3. Характеристика земельного фонду. 9
1.4. Виробничий напрям господарства. 10
1.5. Характеристика птахівництва. 11
1.6. Кормове забезпечення птахівництва. 13
1.7. Механізація виробничих процесів в птахівництві. 14
1.8. Виробничо-економічна оцінка галузі птахівництва. 14
1.9. Техніко-економічне обґрунтування теми дипломного проекту. 15
2. ОБГРУНТУВАННЯ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ПТАХОФАБРИКИ
2.1. Характеристика електропостачання об'єкту 17
2.2. Вибір потужності, типу та місця розміщення трансформаторної
підстанції. 17
2.3. Розрахунок сітки 0,4 кВ. 21
2.4. Розрахунок струмів короткого замикання. 30
2.5. Розрахунок і вибір силового обладнання. 38
2.6. Визначення електричного навантаження на вводі в виробниче приміщення. 42
3. РОЗРОБКА СХЕМИ УПРАВЛІННЯ ОПАЛЮВАЛЬНО-ВЕНТИЛЯЦІЙНОЇ УСТАНОВКИ
3.1. Опис технологічного обладнання виробничого приміщення. 45
3.2 Розрахунок тепло повітряного режиму виробничого приміщення. 46
3.3. Вибір і проектування системи опалення і вентиляції. 61
3.4. Проектування системи опалення і вентиляції ОВС. 63
4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
4.1 Аналіз стану охорони праці на підприємстві. 74
4.2.Розробка заходів щодо покращення стану охорони праці. 76
4.3. Пожежна безпека 77
4.4. Розробка заходів щодо захисту цивільного населення 78
5. ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ
5.1. Вступна частина. 79
5.2. Охорона та раціональне використання ґрунтів. 80
5.3. Охорона та раціональне використання водних ресурсів. 80
5.4. Охорона атмосферного повітря. 81
5.5. Зберігання і використання ПММ. 82
5.6. Охорона тваринного і рослинного світу. 83
5.7. Шляхи покращення екологічного стану господарства при експлуатації об’єкта. 83
6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ВАРІАНТІВ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ОБЄКТУ 86
Висновки і пропозиції. 91
Бібліографічний список
. Будівля пташника містить приміщення яке розділено на секції та підсобні приміщення.
Кури утримуються на підстилці при штучному освітленні з регульованим за заданою програмою світловим режимом. Процеси годування і напування на птахофабриці механізовані на основі комплектів обладнання ЦБК-20В. Годівля курей здійснюється сухими комбікормами, що доставляються з бункерів БСК-10 і подаються шнеком в бункери-дозатори кормороздавачів РТШ-2, звідки тросошайбовим транспортером подаються в бункери годівниці. Напування курей здійснюється з чашкових автонапувалок.
Для перевантаження гною в транспортні засоби в пташнику встановлені транспортери на базі скребкових ТСН-3,0Б. Після зміни поголів'я забруднена підстилка вивантажується транспортерами і пташник піддається прибиранню і дезінфекції автомобільною дезинфікаційною установкою ДУК-2.
Будівля запроектована в плані розмірами 7224 м і має сім приміщень: приміщення для курей, підсобне приміщення, приміщення для перевантаження посліду, дві венткамери, убиральню, коридор. Освітлення в них штучне. Висота приміщень у зовнішніх стін – 3 м.
Пташники даного типу виконані з керамзитобетонних панелей із залізобетонними перекриттями і засипкою з гравію. Підлоги також виконані з бетону, двері – дерев'яні, перегородки цегляні.
Всі конструкції прийняті по серіях, що діють, і ГОСТ. Всі дерев'яні конструкції захищені від гниття, ураження дерева руйнівними комахами і пожежі шляхом двократного нанесення на поверхню препарату ББК-3, що являє собою суміш технічної і борної кислоти.
Після завершення обробних робіт внутрішні поверхні зовнішніх стін і конструкцій, покриття приміщень пташника були піддані гідрофобному захисту кремній - органічними з'єднаннями згідно «Рекомендаціям по гідрофобному захисту внутрішніх поверхонь конструкцій сільськогосподарських будівель. Сполучні елементи з вуглецевої сталі захищені від корозії цинковим покриттям. Товщина цинкових металевих покриттів від 120 до 150 мкм, і наносяться гарячим цинкуванням – від 50 до 60 мкм. Захист металевих конструкцій і деталей проводять лакофарбними антикорозійними матеріалами типу ЕЛ-773.
У даному дипломному проекті розраховано обладнання опалювально-вентиляційної системи ВАТ «Львівська». Проведений вибір обладнання необхідного для здійснення технологічного процесу.
Для опалювання вибрано 2 пароводяні калорифера КВСБ-ПУЗ і 2 вентилятори Е 6,3 100-1 з електродвигунами АИР 90l6/8 Рн=1,5кВт;
гноєвидалення: один електродвигун АИР 100l4 Рн= 4 кВт, чотири електродвигуни АИР 80В4 Рн=1,5кВт і один АИР 90l6 Рн= 0,37 кВт.
Виконаний розрахунок внутрішнього освітлення і зовнішніх електричних мереж. Вибрана трансформаторна підстанція закритого типу з трансформаторами типу ТМ по 250 кВА кожен.
Розроблені питання охорони праці і екологічної безпеки довкілля. Виконано економічне обгрунтування застосування пароводяних калориферів і доведена доцільність прийнятого варіанту.
Дата добавления: 28.03.2024
|
3565. Дипломний проект - Проект механізації технологічних процесів в доїльно-молочному блоці тваринницької ферми з удосконаленням дозатора комбікормів | Компас
ВСТУП
1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄЕКТУ ПРОЕКТУВАННЯ
1.1. Загальні відомості про господарство. 8
1.2. Земельний фонд і його структура. 10
1.3. Виробництво та структура товарної продукції . 11
1.4. Динаміка та структура поголів’я тваринництва. 12
1.5. Виробнича діяльність тваринництва. 14
1.6. Кормове забезпечення тваринництва. 15
1.7. Рівень механізації основних виробничих процесів на тваринницькій фермі. 16
1.8. Техніко-економічне обґрунтування теми дипломного проекту. 18
2. ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ДОЇННЯ КОРІВ І РОЗДАЧІ КОМБІКОРМІВ
2.1. Розрахунок параметрів механізованого потокового виробництва. 20
2.2. Обґрунтування вибору доїльної установки. 21
2.3. Технологічний розрахунок машинного доїння корів. 24
2.4. Розробка схеми трасування вакуум проводу. 24
2.5. Технічний і енергетичний розрахунок доїльної установки. 25
2.6. Розрахунок технологічного процесу роздавання комбікормів. 31
2.7. Розрахунок водопровідної мережі. 33
3. КОНСТРУКТОРСЬКА РОЗРОБКА ДОЗАТОРА КОМБІКОРМІВ
3.1 Огляд існуючих конструкцій дозаторів комбікормів. 36
3.2. Обґрунтування конструкції розробки дозатора комбікормів. 40
3.3. Розрахунок конструктивних і технологічних параметрів дозатора комбікормів. 42
4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ
4.1. Структурно-функціональний аналіз процесу роздачі комбікормів та розроблення моделі травмонебезпечних та аварійних ситуацій. 46
4.2. Правила техніки безпеки під час роботи дозатора комбікормів. 47
4.3. Розрахунок захисного заземлення. 48
4.4. Захист цивільного населення. 49
5. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ПРОЕКТУ
5.1. Вступна частина. 50
5.2. Охорона та раціональне використання ґрунтів. 50
5.3. Охорона та раціональне використання водних ресурсів. 51
5.4. Охорона атмосферного повітря. 52
5.5. Зберігання і використання ПММ. 53
5.6. Охорона тваринного і рослинного світу. 54
5.7. Шляхи покращення екологічного стану господарства при експлуатації об’єкта. 54
6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
6.1. Розрахунок технологічної карти процесу машинного доїння корів і роздавання комбікормів. 57
6.2. Розрахунок показників економічної ефективності процесу машинного доїння корів і роздавання комбікормів. 58
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 62
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК 63
ДОДАТОК А 64
ДОДАТОК Б 66
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Аналіз виробничої діяльності господарства показав, що потенціал галузі тваринництва є достатнім для розширеного виробництва молока. В господарстві достатня матеріально-технічна база,
Структура виробництва формувалась для спеціалізації виробництва продукції тваринництва і рослинництва. Розвиток молочного скотарства дозволить покращити фінансовий стан господарства. Господарству необхідно перейти на нові технології доїння корів, а саме доїння в доїльному залі та дозованого роздавання комбікормів тваринам під час доїння .
Запроектована технологія дозволить механізувати технологічний процес роздачі комбікормів на доїльній установці УДЕ-8, що в свою чергу призведе до збільшення надоїв молока в середньому на 25%.
Дана технологія дозованого роздавання комбікормів тваринам під час доїння дозволить підвищити прибуток за рахунок приросту продукції молока до 177 тис. гр., що дасть очікуваний річний економічний ефект 108 тис. гр., рентабельність виробництва молока при цьому буде становити 40 %, а термін окупності всіх капіталовкладень становить 2,4 роки.
Дата добавления: 17.03.2024
|
3566. Курсовий проект - Розробка стенда для діагностики гальмівної системи легкового автомобіля | Компас
Вступ
1 Аналіз конструкції гальмівної системи легкового автомобіля ВАЗ 2110
1.1 Гальмівна система легкового автомобіля її призначення та застосовувані варіанти конструкції
1.2 Можливі несправності гальмівної системи автомобіля ВАЗ 2110 та способи їх усунення
2 Діагностика гальмівної системи автомобіля ВАЗ 2110
2.1 Діагностика гальмівної системи дорожніми випробуваннями
2.2 Діагностика гальмівної системи методом дорожніх випробувань з використанням вимірювача ефективності гальмівної системи «Эфект»
2.3 Діагностика гальмівної системи за допомогою автоматизованого роликового стенду
2.4 Оцінка гальмівної системи автомобіля
3 Конструкторський розділ
3.1 Опис конструкції та принцип роботи стенда для діагностики гальмівної системи автомобіля
3.2 Розрахунок елементів конструкції стенда
3.2.1 Визначення основних параметрів гальмівного стенду
3.2.2 Розрахунок ланцюгової передачі
Висновки
Перелік джерел посилання
1. Загальний вид гальмівного стенду - 2 листа
2. Приводний механізм стенду з під'ємним роликом - 3 листа
3. Структуро-слідча схема
4. Деталювання (вал, зірочка, кришка, ролик під'ємного пристрою)
- це підлогове діагностичне обладнання. Загальний вигляд стенду показаний на аркушах 2 і 3. Він складається з рами, опорного пристрою, що включає в себе два блоки роликів, з'єднаних ланцюговою передачею, мотор-редуктора і підйомного механізму, стаціонарного і пульта дистанційного керування і панелі індикації. Опорний пристрій кріпиться до підлоги приміщення за допомогою фундаментних болтів з опорною плитою.
Рама складається зі зварених сталевих пластин. Він кріпиться болтами до опорних пристроїв.
Кожен з двох роликових блоків включає мотор-редуктор, приводний і опорний ролики, з'єднані ланцюговою передачею, датчик системи вимірювання сили, підйомний пристрій, датчик швидкості, датчик вимірювання сили, датчик гальмівного моменту і датчик готовності.
Ролики спираються на опорний пристрій.
Мотор-редуктор встановлений консольно на опорі валу приводу роликів.
Роликовий привід складається з мотор-редуктора МРГУ-100 – 12,5-1 МН 4228-66 з мотором 4А 100 С2, крутний момент якого передається через ланцюгову передачу на два приводних вала, що обертають ролики гальмівного стенду. Ланцюгова передача закрита кожухом від зовнішніх впливів. Вгорі кожен блок роликів закривається кришкою і драбинкою.
Для забезпечення виїзду з автомобіля роликові блоки оснащуються вантажопідйомними пристроями.
Підйомний пристрій виконано у вигляді важільного механізму, що приводиться в рух ексцентриком. Ексцентрик приводиться в рух електродвигуном 4 АА 63 А2 через черв'ячний глобоїдний редуктор RG-40-63-3 MN 4228-66.
Блок електрообладнання складається з пульта управління, блоку управління двигуном, датчиків і проводів.
Панель приладів складається з силової шафи, розділового блоку і пульта дистанційного керування. У силовій шафі є шасі і касета, які кріпляться до рами шафи за допомогою шурупів. Шасі оснащене реле, трансформаторами, запобіжниками, магнітним пускачем, блоком затискачів для підключення стійки панелі приладів до електромережі, роз'ємом для підключення опорного пристрою.
Касета містить друковані плати та ПА-перетворювачі – 1, 12.
На правій бічній стійці є гачки для підвішування пульта і намотування його кабелю, болт заземлення.
Передня і задня частини силової шафи закриваються кришками.
Зверху на кришки встановлюється знімний гумовий килимок.
В основі силової шафи є отвори для кріплення стійки приладів на фундаментні болти.
Блок пристрою складається з рамки, передньої панелі, задньої панелі і верхньої кришки.
На рамі встановлений роз'єм для виведення на зовнішні пристрої. Роз'єм може бути підключений до реєстратора/самописців або осцилографів апаратури з довжиною кабелю передачі не більше 2 м і вихідним опором не менше 100 кОм.
Доступ до приладів здійснюється через знімну задню панель.
Пульт дистанційного керування складається з корпусу та двох кришок. Органи управління розташовані на передній кришці. На задній кришці закріплена планка для підвішування пульта.
Прилад для вимірювання сили педаметр.
Він використовується для установки зусилля на педаль гальма при перевірці ефективності гальмівної системи автомобіля
Прилад для вимірювання сили складається з корпусу, кришки, мембрани, стрижня і манометра, який служить індикатором сили. Внутрішні порожнини корпусу і манометр з'єднані між собою трубкою і заповнені гальмівною рідиною. Корпус фіксується на педалі гальма за допомогою пружинного захвату, а манометр підвішується до керма. При натисканні на педаль гальма через прилад для вимірювання сили в порожнині тіла створюється тиск пропорційно прикладеному зусиллю, яке контролюється манометром.
В даному курсовому проекті на тему: «Розробка стенда для діагностики гальмівної системи легкового автомобіля» була обґрунтована тема цього проекту, поставлена мета і завдання. В ході роботи були вирішені наступні завдання:
- проведено огляд призначення та конструкції гальмівних систем легкових автомобілів;
- визначаються вимоги до гальмівної системи легкового автомобіля, види діагностики, технічного обслуговування та ремонту;
- розглянуті особливості конструкції, можливі несправності та способи їх вирішення на прикладі легкового автомобіля ВАЗ 2110;
- проведено розробку діагностичного стенду;
- проведено розрахунки основних елементів стенду;
Проект діагностичного стенду має широкий спектр можливостей для діагностики автомобільної гальмівної системи, що дозволяє широко використовувати його в автомобільній галузі.
Дата добавления: 21.03.2024
|
3567. Дипломний проект - Багатофункціональний адміністративно-торговий і складський комплекс в Черкаській областi | AutoCad
Вступ
Розділ 1. Архітектурно планувальні рішення
1.1 Дані про район і ділянку будівництва
1.2 Інженерно-геологічні,геодезичні вишукування і радіаційне обстеження ділянки
1.3 Техніко-економічні показники ділянки
1.4 Архітектурно-планувальні рішення
1.4.1 Архітектурно-планувальні та архітектурні рішення
1.5 Конструктивні рішення
1.5.1 Конструктивна схема
1.5.2 Огороджуючі конструкції
Розділ 2. Конструктивні рішення
2.1 Розрахунок каркасу будинку
2.1.1 Визначення навантажень на раму
2.1.2 Снігове навантаження
2.1.3 Вітрове навантаження
2.1.4 Статичний розрахунок рами та визначення розрахункових зусиль
2.1.5 Результати статичного розрахунку
2.2 Розрахунок збірної колони К-1
2.2.1 Вихідні дані
2.2.2 Навантаження на колонк К-1
2.2.3 Визначення площі поперечного перерізу арматури колони К-1
2.2.4 Розрахунок оголовка К-1 На зминання
2.2.5 Розрахунок консолі колони К-1
Розділ 3. Основи та фундаменти
3.1 Оцінка грунтових умов будівельного майданчика
3.2 Збір навантажень на фундамент
3.3 Розрахунок фундаменту колони
3.4 Розрахунок фундаментів за деформаціями
Розділ 4. Технологія та організація будівельного виробництва
4.1 Розробка календарного плану виконання робіт
4.1.1 Аналіз проектних матеріалів
4.1.2 Визначення номенклатури та підрахунок обсягів робіт
4.1.3 Вибір способів виконання робіт та засобів механізації
4.1.4 Визначення нормативної машино- та трудомісткості, потреби в матеріальних рескрсах
4.1.5 Визначення тривалості робіт
4.2 Технологічнка карта на збірний каркас
4.2.1 Область застосування карти
4.2.2 Технологія та організація виконання робіт
4.2.3 Календарний план виконання робіт
4.2.4 Вимоги до якості та приймання робіт
Розділ 5. Наукова достідна частина
5.1 Властивості та виготовлення композитної арматури
5.1.1 Композитна арматура. Класифікація і види
5.1.2 Історія винайдення композитної арматури
5.1.3 Технологічний процес виготовлення композитної арматури
5.1.4 Технічні характеристики композитної арматури
5.1.5 переваги та недоліки композитної роботи арматури
5.1.6 особливості проектування
5.2 Напружено- деформаційний стан бетонної балки підсиленої композитною арматурою
5.2.1 Аналіз переміщення і деформації по осі Y
5.2.2 Аналіз напруженого стану
5.2.3 Аналіз утворення тріщин
5.2.4 Висновки
Розділ 1. АР: Фасад, плани та перерізи будівлі.
Розділ 2.1. ЗБК/МДК: Креслення основних несучих конструкцій. Специфікації матеріалів.
Розділ 2.2. ОіФ: Посадка фундаментів на інженерно-геологічний розріз. Принципова конструкція фундаменту. Специфікації витрат матеріалів.
Розділ 3. ТБВ/ОУБ: Технологічна карта, будівельний генеральний план, календарний графік виконання робіт, заходи з охорони праці і навколишнього середовища.
Розділ 4. Науково-дослідна робота студента представлена кресленнями, графіками, схемами, діаграмами, коментарями, що деталізовано відображають суть нової розробки / нових підходів до розрахунку / особливостей технології та організації будівництва, застосування нових енергоефективних рішень та інше.
-торгівельний та складський комплекс неправильної форми в плані.
Будівля запроектована одно-двох поверховим, з розмірами в плані в осях "1-29-"А-І" (193.8x56.0)м, в осях "30-35"-"К-Т" (40.0х56.0) ) м. Другий поверх запроектований в осях "1-29"-"А-Г" (193.8x24,0) м, в осях "30-35"-"К-Т" (40.0х56.0) м, площею 4486,0 м2. Загальна площа будівлі 16534,2 м2
Будівля є новим будівництвом.
Багатофункціональний адміністративно-торгівельний і складський комплекс включає 3 корпуси.
Корпус I в осях “21-29”-“А-І” з розмірами (56,45х56,0)м та в осях “30-35”-“К-Т” з розмірами (40,0х56,0)м;
Корпус II в осях "1-14"-"А-І" з розмірами (96.45х56,0) м;
Корпус III в осях "15-20"-"А-І" з розмірами (40,0х56,0) м;
Позначка чистої підлоги 1-го поверху 0.000, відповідає абсолютній позначці 165,85
Відмітка чистої підлоги 2-го поверху 5.500.
У цьому дипломному проекті розглядається корпус №1.
Корпус I багатофункціонального адміністративно-торгівельного та складського комплексу – неправильної форми в плані.
Корпус I запроектований одно-двох поверховим; з розмірами в плані в осях "1-29"-"А-І" (56,45x56.0)м, в осях "30-35"-"К-Т" (40.0х56.0)м. Другий поверх запроектований в осях "1-29"-"А-Г" (193.8x24,0) м, в осях "30-35"-"К-Т" (40.0х56.0) м, площею 4486,0 м2. Загальна площа будівлі 16534,2 м2
Будівля є новим будівництвом.
Позначка парапету першого поверху +6.550; +7.740. Металева огорожа висотою 300мм.
Позначка парапету другого поверху +11300.
Позначка чистої підлоги 1-го поверху 0.000, відповідає абсолютній позначці 165,85
Відмітка чистої підлоги 2-го поверху 5.500.
Основні входи до будівлі запроектовані з боку автошляху М12 та М05
Вертикальне переміщення за допомогою внутрішніх евакуаційних сходів
Сходи №6, в осях "Б"-"В" - "21"-"23" для підйому з першого на другий поверх.
Сходи №7, по осі "І в осях "27"-"28" для підйому з першого на другий поверх Сходи №8, в осях "М"-"Н" - "30"-"31" для підйому з першого на другий поверх другий поверх та виходу на покрівлю.
Виходи на покрівлю передбачені по металевих сходах по осі "І" в осях "22"-"23/1" та металевих драбин. Вихід із будівлі на покрівлю передбачений з 2-го поверху в осях "27"-"28" по осі "Г"
Перший поверх розташовується на відм. 0.000 м і включає вхідні зони, з торгово-виставковими залами, цехи спеціалізованого технічного обслуговування, механічного ремонту та передпродажної підготовки із зоною приймання та видачі автомобілів, мийні пости, склади запчастин, а також підсобні та технічні приміщення.
Висота 1-го поверху в чистоті:
-від підлоги до підвісної стелі становить 4,4м -у двоповерховій частині будівлі
- від підлоги до низу ферм 4,88 м – в одноповерховій частині будівлі.
Другий поверх розташовується на відм. 5.500 і включає офісні приміщення;
адміністративно-побутові приміщення (що включають блок адміністративно-побутових приміщень охорони на весь комплекс, фельдшерський пункт з підсобними приміщеннями, гардероби співробітників з побутовими приміщеннями); технічні та допоміжні приміщення (венткамера, компресорна, котельня); підприємства громадського харчування (їдальня, кімната прийому їжі для співробітників та кафе для відвідувачів з підсобними та побутовими приміщеннями);
Висота другого поверху в чистоті (від підлоги до підвісної стелі) 3,6м.
-деформаційними швами.
Конструктивна схема - рамно-зв'язкова.
Жорсткість та стійкість будівлі забезпечується за рахунок жорсткого сполучення вертикальних несучих конструкцій (стін, колон, сходових вузлів) з фундаментами, спільною роботою вертикальних конструкцій з горизонтальними зв'язками (3/б балки та жорсткі диски перекриттів).
Крок колон переважно регулярний, 8х8м, в осях Г-І -8х16м.
Колони-збірні залізобетонні, перетином 400х400мм та 500х500мм, з важкого бетону класу В50.
Колони встановлюються в залізобетонні склянки на сталеві пластини для вирівнювання. Зазор між колоною та склянкою заповнюються безусадковим бетоном В50 тільки після перевірки правильності монтажу та при надійній фіксації колони у проектному положенні.
Стіни - збірні залізобетонні товщиною 200мм із важкого бетону класу В25.
Стіни встановлюються на монолітні конструкції фундаментів. Поглиблення у стінах заповнюються цементним розчином тільки після контролю правильності встановлення стін.
Сходові марші та майданчики - збірні з/б, бетон класу В25.
Ригелі- збірні прямокутного та таврового перерізу, мають висоту від 600 до 800мм. У рівні перекриття ригелі спираються на консолі колон і кріпляться анкерними болтами. У рівні покриття ригелі спираються на колони і так само кріпляться анкерними болтами. Бетон класу за міцністю В55.
Ригелі встановлюються на колони або їх консолі безпосередньо на неопренову прокладку 10мм. Отвори для болтів не повинні бути заповнені бетоном. Болти затягуються перед встановленням пустотних панелей.
Перекриття - пустотні плити товщиною 265, 320, 500мм зі збірними з/б попередньонапруженими балками: 400х600, 400х700-прямокутні, одно і двополочні з висотою 600, 700, 800, 1100мм. З важкого бетону класу В50. Покриття - пустотні піти 200, 220, 320, 400мм по балках. В осях Г-І прольоти перекриті 16-ти метровими скатними балками типу НI.
Плити перекриттів і покриттів встановлюються на стіни або полиці ригелів і безпосередньо на неопренові прокладки 10мм. Розташування плит повинне суворо відповідати проекту. Між рядами плит укладаються анкери, що проходять через наскрізні отвори в ригелі. Замонолічування зазорів між плитами та ригелями повинно виконуватися лише після контролю правильності встановлення плит та розкладки арматури у з'єднаннях. Заповнення проводиться бетоном В30 на дрібному щебені. Контрольний отвір у ригелях крайніх рядів повинен заповнюватись тільки після замонолічування зазорів між плитами та ригелями. Для цього рекомендується використовувати розчин SIKA 314 або VETONIT 600.
Фундаменти - окремі монолітні стовпчасті (склянкового типу), під збірні залізобетонні колони, перетином 400х400мм 500х500мм, з важкого бетону класу В25.
Дата добавления: 26.03.2024
|
3568. Дипломний проект - Проект сонячної електростанції для живлення населеного пункту | Компас, Visio
ПEPEЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧEНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ 7
1.1. Загальні відомості про населений пункт 7
1.2. Визначення електричних навантажень на вводах споживачів електричної енергії 8
РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНОК СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ 13
2.1. 3агальні відомості про сонячні електростанції 13
2.1.1.Типи сонячні електростанції. 14
2.1.2. Види контролерів заряду 17
2.2.Вибір оптимальної потужності сонячної електростанції 20
2.2.1. Вибір сонячних модулів 22
2.2.2 Вибір інверторів 32
2.2.3 Вибір акумуляторних батарей 39
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОБЛІКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ 43
3.1. Необхідність модернізації системи обліку 43
3.2. Вибір лічильника електроенергїї 48
РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІCТЬ ПРИЙНЯТИX РІШЕНЬ 56
4.1. Cпецифікація на обладнання для сонячної електростанції 56
4.2. Kошториc сонячної електростанції 56
4.3. Оcновні показники економічної ефективноcті 57
РОЗДІЛ 5. БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ 61
5.1. Загальні вимоги по охороні праці 61
5.2. Обслуговування приміщень з акумуляторами 63
ВИСНОВКИ 65
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 66
. Постачання електроенергії здійснюється трансформаторною підстанцією, в якій встановлено два трансформатори потужність яких складає 400 кВА. Один трансформатор використовується для забезпечення електроенергією населений пункт, а інший – як резервний.
Дана система електропостачання розташована в кліматичних умовах, що характеризуються:
-район по ожеледі ІІ;
-район по вітру ІІ.
B даному дипломному проекті розраховано сонячну електростанцію для забезпечення електроенергією населений пункт, потужність якої складає 502,28 кВ.
Проведено підраxунок навантажень cпоживачів 0,4 кB за умови розвитку електричниx мереж з перcпективою на 7 років. За отриманими результатами розраxували необхідну кількість сонячнних модулів для забезпечення споживачів електроенергією. Розраxували та вибрали необхідну кількість інверторів для перетворення cтруму, а також забезпечили споживачів резервним джерелом електроенергії, акумуляторними батареями. Запропоновано заходи по модернізації системи обліку електроенергії. Проведено теxніко-економічне обґрунтування проекту. Наведено оcновні заxоди з безпечної екcплуатації акумуляторних батарей.
Oцiнюючи oтриманi результати мoжна зрoбити такi oснoвнi виснoвки:
1.Завдяки встановленню сонячної електростанції досягнута велика надійність постачання споживачів.
2.Запрoвадження нoвих приладiв oблiку електрoенергiї дoзвoлить зменшити кoмерцiйнi втрати електричнoї енергiї;
3.Рiчний екoнoмiчний ефект вiд викoристання сонячної станції станoвить 1972700 грн.;
4.Термiн oкупнoстi капiтальних вкладень сонячної електростанції– 8,5 рoки.
Дата добавления: 27.03.2024
|
3569. ЕТР Багатоповерховий житловий будинок на 72 квартири | AutoCad
-ї категорії електропостачання.
Розрахункова потужність - 111,5 кВт
Річна витрата електроенергії становить 334500 кВт * год в рік.
Віднос-розподільний пристрій встановлюється в електрощитовій на відмітці -2,900
Загальний облік електроенергії житлового будинку виконується лічильниками NIK, встановленими у ВРП.
На поверхових коридорах передбачені щити типу ЩЕ-5 з 02, ЩЕ-4ст 01 з автоматичний вимикач ВА 2001-3р-40А на вводі, автоматичними вимикачами ВА 2017 / з-1Р / 25 на відходящих лініях та лічильниками NIK-2104 АР2.1800.0.11, 5(60)А, 220В.
Загальні дані.
Схема принципова розрахункова живильних і розподільних щитів ЩР-1б ЩР-2
Схеми принципові розподільних мереж поверховив та квартирних щитів
Схема принципова розрахункова розподільної мережі щита ЩР-3
Схема принципова розрахункова розподільної мережі щитів ЩС-1 - ЩС-19
Схема принципова розрахункова розподільної мережі щитів ЩР-4 - ЩР-6
Схема принципова розрахункова розподільної мережі щита ЩР-5
Опитувальний лист на ВРП
План поверху на відмітці -2,900. Магістральні мережі
План поверху на відмітці -2,900. Електроосвітлення
План поверху на відмітці 0,000. Електрообладнання. Електроосвітлення
План типового поверху на відмітках +3.000, +6.000,...+15.000. Електрообладнання. Електроосвітлення
План типового поверху на відмітках +18.000, +21.000,...+24.000. Електрообладнання. Електроосвітлення
План поверху на відмітці +27.000 Електрообладнання. Електроосвітлення
План поверху на відмітці +30,000. Електрообладнання. Електроосвітлення
Дата добавления: 17.04.2024
|
3570. Курсовий проект (коледж) - Автоматизація водонагрівача УАП 1600/0,9 М1 | Компас
ВСТУП
1 Загальна характеристика технологічного процесу та технічна автоматизації характеристика об'єкта
2 Опис принципової електричної схеми автоматизації
3 Розрахунок та вибір електрообладнання схеми керування
3.1 Розрахунок і вибір апаратів керування та засобів автоматизації пристроїв
3.2 Розрахунок і вибір сигналізуючих пристроїв
3.3 Розрахунок і вибір апаратів захисту
4 Розробка схеми щита керування
4.1 Проектування щита керування
4.2 Розробка схем з'єднання
4.3 Розробка схем підключень
5 Визначення показників надійності
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Водонагрівач УАП 1600/0,9 М1 використовується для нагріву води, яка може бути використана в тваринництві, промислових процесах або інших галузях. Забезпечення правильної температури води дуже важливо для забезпечення комфорту та здоров'я тварин або для забезпечення потрібних умов виробництва. Автоматизація цієї установки може поліпшити контроль над температурою води, зменшити споживану енергію та спростити управління процесом
-КМ5, пакетні вимикачі SA1 і SA2 для вимикання кіл керування, сигнальні лампи HL1 і HL2. Як датчик температури використовують термореле ТР-200. При подачі напруги на схему за допомогою автоматів QF1 і при ввімкнутих пакетних вимикачах SA1 і SA2 вмикаються спочатку магнітні пускачі КМ3 і КМ5, а за ними магнітні пускачі КМ1, КМ2 і КМ4, що подають напругу на нагрівні елементи ЕК1, ЕК2 і ЕК3.
Керування першою групою нагрівників здійснюється за допомогою термореле SK1, а другою – SK2 типу ТР-200.
-24 IP31 320x400x120 – щит малогабаритний, навісної установки, з габаритними розмірами 320х400х120 мм, кліматичне виконання У, категорія розміщення 2, ступінь захисту ІР31.
В курсовому проекті проведено аналіз вихідних даних установок для нагрівання води у тваринницьких приміщеннях. Розглянуті питання технологічних особливостей об'єкта автоматизації а саме принцип роботи баштової водонасосної установки.
Розроблено такі схеми як технологічна яка зображена на рисунку 1.1, та принципову електричну схему лист 1 графічної частини. Також у пункті 2 курсового проекту було описано принцип управління установкою.
В пункті 3 курсового проекту було вибрано технічні засоби такі як автоматичий вимикач, електромагнітний, проміжне реле, діоди, додатковий опір, перемикач режиму, запобіжник, світлосегнальну арматуру.
В 4 пункті курсового проекту було розроблено щит керування в саме габаритні розміри щита, виконано розміщення в щиті електричні апарати. Розроблено схему з'єднання щита за допомогою адресного способу який зображено на листі 2 графічної частини, а також схему підключення яка зображена на рисунку 4.3.1.
В пункті 5 було визначено показники надійності установки які склали 0,48. В результаті розрахунків імовірність безвідмовної роботи схеми керування водонагрівальної установки УАП не входить в межі 0,75 – 0,999. Для заміни обладнання, що вийде з ладу між поточними ремонтами пропонується прийняти холодне резервування елементів, що мають найбільше значення інтенсивності відмов. А саме електромагнітні пускачі.
Дата добавления: 24.04.2024
|
© Rundex 1.2 |
